Публікуємо вибрані цитати зі вступу до праці “Перехресні погляди на історію європейської свідомості” Антуана Аржаковського. Антуан Аржаковський — французькийісторик та богослов, професор, доктор історичних наук. У 2004—2011 роках був директором Інституту екуменічних студій Українського католицького університету.
- У Європі формується спільне усвідомлення приналежності всіх європейців до єдиного політичного та цивілізаційного утворення. Проте європейці ще не мають історіографії, загального наративу щодо цієї спільної свідомості. Для цього є багато причин, політичних, філософських, історичних.
- Проект Бернардинського колегіуму спільно з Федерацією католицьких університетів Європи, Католицьким університетом Лувена, Люксембурзьким університетом, Європейським домом (Maison de l’Europe) в Парижі, Європейським культурним фондом базується на оригінальній методології. Він полягає в тому, щоб представити історію перехресних поглядів (regards croisés) на європейську свідомість.
- Перша мета цієї історії свідомості полягає в тому, щоб віднайти, поза межами лінгвістичного досвіду, нитки, які невидимо поєднують вість і совість – науку і сумління (science і conscience). Примирення між епохою Відродження та нашим сьогоденням, між наукою як мудрістю та наукою як технікою, є важливим для теперішньої Європи.
- На думку Германа ван Ромпея, в основі такого примирення між наукою і совістю лежить саме любов. Але любов, за визначенням, не може бути нав’язана. Любов, як підґрунтя цінностей європейців і як основа нової спільної економіки, може проявлятися лише в дарі кожного з них.
- Нова оповідь про європейську свідомість має ґрунтуватися, як рекомендував філософ Поль Рікер, на цій новій персоналістській антропології, розробленій у 1930-х роках у кількох великих європейських столицях. Це передбачає переклад дискурсів, перехресні наративи і взаємні прохання про прощення.
Історична пам’ять формується уже не в егоцентричній і націоналістичній манері, схильній виправдовувати себе і приховувати те, що ранить національний нарцисизм. Впізнавання себе в іншому, відкритість до інших культур, поява спільної історичної пам’яті та спільної суспільної культури, побудованої на Цивілізованості, Законності та Публічності.
Жан-Марк Феррі